0 9 2 хвилин на читання

Як перевірити онлайн-кредитора за дві хвилини: реєстр НБУ, обов’язкові сторінки і чотири ознаки шахраїв

Реклама мікрокредитів стала настільки звичною, що на неї вже не звертають уваги: банери на зупинках, оголошення в маршрутках, повідомлення у Viber. Але за кожним брендом стоїть конкретна юридична особа, і саме з нею ви укладаєте договір. Один бренд може змінити компанію, втратити ліцензію або взагалі належати людям, які просто скопіювали чужий дизайн. Перевірка займає дві хвилини і є єдиним надійним способом дізнатися, хто саме видає вам гроші.

содержание

Крок перший: знайдіть юридичну назву

На сайті ліцензованого кредитодавця в нижній частині сторінки, у розділі «Про компанію» або в документах (правила надання коштів у позику, зразок договору, паспорт споживчого кредиту) має бути повна юридична назва — наприклад, ТОВ «Фінансова компанія «…» — і код ЄДРПОУ. Якщо на сайті є лише назва бренду та номер телефону, а юридичної особи знайти не вдається, далі йти не варто.

Зручна відправна точка — огляди ліцензованих МФО, де кожна компанія описана з прив’язкою до юридичної особи, а не до бренду. Але фінальну перевірку все одно варто зробити самостійно в реєстрі регулятора — про це далі.

Крок другий: звірте з реєстром Національного банку

Національний банк веде реєстр надавачів фінансових послуг і публікує його на своєму сайті bank.gov.ua. Шукайте за кодом ЄДРПОУ, а не за назвою: назви схожі, коди унікальні. У записі перевірте, що компанія має чинну ліцензію на надання коштів у позику, і зверніть увагу на дату останніх змін — анульовані ліцензії видно саме там.

Регулятор регулярно анулює ліцензії: і за порушення, і за заявою компаній, які припиняють діяльність. Бренд, що працював минулого року, сьогодні може бути без ліцензії. Тому перевірку варто повторювати перед кожним новим договором, а не лише перед першим.

Крок третій: обов’язкові сторінки на сайті

За вимогами НБУ на власному сайті кредитодавця мають бути:

«Істотні характеристики послуги з надання споживчого кредиту» — суми, строки, реальна річна процентна ставка, платежі, умови прострочення;
«Попередження про наслідки для споживача» — що станеться в разі невиконання договору;
калькулятор загальних витрат за кредитом — обов’язковий з 1 січня 2024 року;
правила надання коштів у позику, зразок договору і паспорт споживчого кредиту.

Якщо хоча б однієї з цих сторінок немає, перед вами або компанія, яка порушує вимоги регулятора, або взагалі не компанія з реєстру.

Крок четвертий: як компанія спілкується

Ліцензований кредитодавець приймає заявки лише на власному сайті або у власному застосунку. Він не просить передоплату «за розгляд заявки» чи «страхування», не вимагає надсилати фото документів у месенджери і не телефонує з «гарантованим схваленням». Будь-який із цих чотирьох сигналів означає, що ви спілкуєтеся не з компанією з реєстру — навіть якщо на сторінці її логотип.

Окремо про Дію. Дедалі більше кредитодавців пропонують верифікацію через застосунок замість фото паспорта. Це безпечніше, бо ви не передаєте зображення документів стороннім, але лише за умови, що запит на «Дія.Підпис» приходить із застосунку самого кредитодавця, а не з посилання в повідомленні. Що ще варто прочитати до підпису

Що ще варто прочитати до підпису

Денна ставка «1 % на день» звучить безневинно, але закон рахує вартість кредиту у відсотках річних і з урахуванням усіх платежів. Цей показник — реальна річна процентна ставка — обов’язково є в паспорті кредиту, і саме за ним порівнюють пропозиції. Один відсоток на день — це 365 % на рік ще до врахування комісій. Для короткого кредиту на кілька тижнів це нормально; проблема починається, коли короткий кредит через пролонгації стає довгим.

І головне правило: позичайте лише ту суму, яку зможете повернути вчасно. Прострочення за мікрокредитом коштує дорожче за сам кредит.